Ідуть роки, минають днини Немов на перегонах коні Ще вчора бачив фаворитів спини А вже сьогодні у самого геть не поні Когось ці коні сушать як тараньку Хтось подобрішав як у казці Колобок Когось не поміняли (Кондратючку Таньку) А хтось вже виглядає як старий пеньок А Люду час практично не змінив Додав лиш шарму Смолдирівськой Королеви Цей статус був у тої, хто її вродив Із прізвищем дівочим, горно-металевим Робить в Житомирі Людмила почала У сфері банків її трохи поносило А потім доля з Костьою звела І на життєвому шляху ще більше затрусило... З’явився Стьопа у сім’ї зненацька І Люда булькнула в декретну глибину А потім народилась Стьопі цяцька Марія – і забули тишину А потім їх занесло аж до Львову Поближче до Старт-апів у StarLife І тут кар’єра Люди почалася знову От тільки від процесу має кайф Розпочалось турне по Україні І за кордон літати почала Не кожен це дозволить собі нині А Люда захотіла і змогла! Це зовсім нестандартний спосіб жити Це не шаблонне „як у всіх“ буття Це шанс свій особистий шлях пробити А не іти протореними стежками життя! Яке б каміння не було перед тобою Яку б пораду не шептали геть незриму Є сумніви – порадься ти зі мною Чи з мамою – як хочеться екстриму Перед тобою загалом – стежина З якої видно горизонти свіжі Твоя компанія відома як Мівіна Але корисніша хоч і не пропонує їжі Тобі бажаю бути Сонцем всередині І відганяти вовка чорного завжди Упевнено іти по цій стежині Щоб не було в житті твоїм біди! читати далі